Арешт рахунків повернувся

У непростій ситуації опинилися боржники, які позичали гроші, але своєчасно їх не повернули. Після річного мораторію в Україні відновлено блокування банківських рахунків за борги за старими кредитними зобов'язаннями, несплаченими штрафами, боргами за комунальні послуги, зі сплати аліментів тощо.

Під автоматичний арешт боргів потраплять громадяни, занесені до Єдиного реєстру боржників.

6 травня 2023 року набрали чинності зміни до Закону щодо організації примусового виконання рішень під час дії воєнного стану. І за кілька днів вже маємо справжній аврал з арештами рахунків за раніше винесеними постановами.

Навіть більше. Від початку тижня на деяких приватних виконавців посипалися погрози з боку боржників, а у ЗМІ з'явилися повідомлення з різного ступеню маніпулятивності заголовками.

Масло у вогонь підливають й окремі банки, які почали повністю арештовувати рахунки, замість того, щоб блокувати виключно суму боргу, як це передбачено законодавством. Водночас у своїх поясненнях вони посилаються на те, що здійснюють арешт за «рішенням виконавця», чим насправді вводять клієнтів в оману, адже ніяких нових рішень або постанов не було.

Тому мені хотілося б трохи знизити градус напруги і внести ясність у це питання.

Коли в березні минулого року Верховною Радою було прийняте рішення надати можливість боржникам користуватись коштами з рахунків, на які за виконавчим документом накладено арешт за умови, що сума боргу не перевищує 100 тис. грн, то це було сприйнято деякими громадянами, як «повна амністія».

Але ж рішення суду та наявні виконавчі провадження, як були так і залишилися. Власне, як і необхідність їх виконувати – вони нікуди не поділися.

На той час рішення, на мою думку, було цілком обґрунтованим — воно захищало людей і давало їм можливість подбати про себе і своїх рідних в найстрашніші перші місяці повномасштабного вторгнення.

Та війна, на жаль, й досі триває. Проте навіть в таких умовах економіка має працювати, і держава має виконувати свої суспільні функції захисту прав і інтересів усіх своїх громадян — як боржників, так і стягувачів.

Тому у квітні цього року ВРУ прийняла закон, за яким змінила порядок накладення арештів банківськими установами за виконавчим провадженням незалежно від суми боргу.

Відтепер боржники можуть здійснювати видаткові операції з арештованого рахунку у сумі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам на місяць, тобто на сьогодні – 13 400 грн.

Розумію, що такий непопулярний захід у будь-якому разі може бути сприйнятий неоднозначно. Крім того він викликає певні незручності як то необхідність додатково звертатися з заявою до приватного виконавця, ДВС або банківської установи.

Але разом із тим потрібно розуміти, що у боржників було 1,5 року аби скористатися можливістю розпоряджатися коштами і потроху погашати борг. До речі, велика кількість боржників так і зробила. Та на жаль, далеко не всі. Хоча, за моїми спостереженнями, у переважній більшості випадків йдеться про суму боргу у 15-20 тисяч гривень.

Якщо ми хочемо ментально відірватися від “совка” і все ж таки наближатися до загальноприйнятої європейської практики, нам потрібно міняти культуру виконання боргових зобов’язань у нашій країні, яка, до речі, склалася у нас задовго до 24 лютого.

Навіть в складних умовах сьогодення має діяти принцип невідворотності правосуддя та витримуватися баланс між правами боржників і кредиторів.

Із метою допомогти сторонам виконавчого провадження, їх адвокатам і представникам банків якомога швидше та безболісно вирішити ситуацію, Асоціація приватних виконавців підготувала відповідні роз’яснення до змін законодавства та зразком заяви (може бути у довільній формі), з якою потрібно звернутися до приватного або державного виконавця, який накладав арешт, про визначення рахунку у банку для поновлення можливості користуватися коштами.